впередівець

1. Той, хто йде попереду, показує шлях іншим; провідник, піонер у якійсь галузі діяльності, науці, мистецтві тощо.

2. У переносному значенні: передовий, прогресивний представник суспільства, носій передових ідей; той, хто відкриває нові шляхи, першим освоює щось.

3. Заст. Розвідник, той, хто йде наперед для вивчення місцевості чи обстановки; передова людина в загоні, колоні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |