Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «впакувати»; пакування, упакування, запакування — процес поміщення чогось у пакувальний матеріал (коробку, плівку, контейнер тощо) для зберігання, транспортування або продажу.
2. Результат такої дії; те, у що щось упаковано, сама упаковка, обгортка, тара.
Приклад 1:
Якщо товар, що підлягає затарюванню й (або) упаковуванню, передається покупцеві без тари або упакування або в неналежній тарі або упакуванні, покупець має право зажадати від продавця належного затарювання або впакування товару або заміни неналежної тари й упакування, якщо інше не виникає із суті зобов’язання або характеру товару. Замість пред’явлення продавцеві вищевказаних вимог, згідно ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”