Древослів

Словник Української Мови

возярка

[ʋozjɑrkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Логістика) –

    Жінка, яка керує возом або займається перевезенням вантажів на возі; жіночий відповідник до слова “возяр”.

  2. (Історія) –

    Рідкісне прізвисько або неофіційна назва жінки, пов’язаної з кінним транспортом або перевезеннями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. возярок, р. возярка, д. возяркові, з. возярок, о. возярком, м. возяркові, к. возярку

Більше записів