Древослів

Словник Української Мови

воження

[ʋoʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова «возити»; пересування когось або чогось за допомогою транспортного засобу, перевезення.

  2. (Техніка) –

    Рідкісне, діалектне або застаріле позначення процесу керування запряженим возом або іншим гужевим транспортом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воження, р. воження, д. воженню, з. воження, о. воженням, м. воженні, к. воження

Більше записів