1. Політична практика або система, за якої влада зосереджена в руках одного керівника (вождя), що користується необмеженим авторитетом і часто культивує особистий культ, а рішення приймаються одноосібно, ігноруючи колективні інститути та демократичні процедури.
2. Ідеологія, що обґрунтовує та прославляє таку форму одноосібного правління, виправдовуючи її історичною необхідністю, особливими якостями лідера чи вищими інтересами держави чи народу.
3. У переносному значенні — стиль керівництва в будь-якій організації чи громаді, що характеризується автократичністю, підпорядкуванням всього одній особі та вимогою безапеляційної покори.