Воїн-інтернаціоналіст — військовослужбовець, який виконував свій «інтернаціональний обов’язок» поза межами СРСР, зокрема брати участь у збройних конфліктах на боці урядових або прорадянських сил у країнах Азії, Африки та Латинської Америки за часів Холодної війни (наприклад, у Афганістані, Анголі, Ефіопії тощо).
Воїн-інтернаціоналіст — у радянській та сучасній російській пропаганді — офіційна назва та епітет для учасників таких конфліктів, що мала на меті виправдати військове втручання ідеологією «інтернаціоналізму» та «братньої допомоги».