Значення
- (Історія) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “вояк” — молодий, недосвідчений або невисокий на зріст воїн, солдат.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Про людину (переважно чоловіка), яка виявляє мужність, рішучість, готовність до боротьби, часто в побутових ситуаціях.
- (Лінгвістика) –
(ірон.) Про того, хто любить хизуватися своєю удаваною мужністю, завзято бравирує, задирака.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. воячка, р. воячки, д. воячці, з. воячку, о. воячкою, м. воячці, к. воячко