вовцюган

1. Вовцюган — власна назва, що походить від українського діалектного слова «вовцюга» (вовчиця, вовчиха). Зазвичай використовується як прізвисько, кличка тварини або персонажа, що асоціюється з вовком, його характером чи виглядом.

2. У фольклорі та художніх творах — образна назва або ім’я персонажа, що втілює вовчі риси: хитрість, силу, самотність або зв’язок з лісовою стихією.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |