вовча

1. Рідкісна назва рослини вовчі ягоди (Daphne mezereum) — отруйної лісової чагарникової рослини родини вовчеягідникових з рожевими квітами та червоними ягодами.

2. Народна назва рослини вовчий підлистник (Aristolochia clematitis) — багаторічної трав’янистої рослини родини хвилівникових, яка використовується в народній медицині.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одного разу з балки вибіг табун дроф, вовча зграя втікала, щулячи вуха, лунала чужа, вже дещо зрозуміла, турецька мова й мова татарська, йшли коні з довгими вухами, йшли дивовижні верблюди, везли гармати важкого заряду й гарби та кочі, повні всілякого начиння. Купами комашилися татари, зарізавши присталого коня, ще майже з живого пили з шиї димучу кров, кості валялися по дорозі, й не знати, вже чиї — людські чи звірів.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Рзiйшлися тодi двi сили: одна сила юнакова, а друга — вовча… Довго-довго не здавалися повстанцi. Та тiльки перемогла вовча сила: перебили повстанцiв, тiльки троє лишилося, а мiж ними Стенька-юнак.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Частина мови: іменник (однина) |