воцаріння

[ʋot͡sɑrinnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням «воцаритися»; набуття верховної влади монархом, вступ на престол, коронація.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: встановлення, настання чого-небудь (порядку, тиші, спокою тощо); утвердження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воцаріння, р. воцаріння, д. воцарінню, з. воцаріння, о. воцарінням, м. воцарінні, к. воцаріння

Більше записів