1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бориспільському районі Київської області.
2. (діал., рідк.) Те саме, що ворушилка — знаряддя для перемішування, ворушіння чого-небудь (наприклад, сіна, соломи, тіста).
ворушило
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А чудовий тихий вечір, а синє небо, палаюче вогнем на заході, а зелений садок з густою тінню — все те роздражнювало нерви, ворушило серце, котрому прийшла своя черга. Постлалась ніч над Києвом; вже погас червоний одлиск , на високих верхах Андрея й Михайлівського монастиря, а Марта з Степанидою все сиділи коло вікна.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |