Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова ворушити — невеликий, обережний рух чим-небудь або ким-небудь; ледве помітне коливання, хвилювання.
2. (переносно) Прихована, неспокійна активність, ознаки майбутніх змін або подій (наприклад, у суспільстві).
3. (розмовне) Невеликий шум, гамір, спричинений рухом або тихими голосами.
Приклад 1:
Курява, остання признака життя й ворушіння, вляглась; сонце освітило червоним промінням руїни Сухобрусового добра, а павуки знов забігали по закутках. І смутно дивився праотець Ноє з синами з картини на людську суєту і корисність, на руїни недавнечко помершої навіки жизності.
— Самчук Улас, “Марія”