Словник Української Мови
Буква
1. Відкрита неприязнь, ворожість між окремими особами або групами людей, що виражається в постійних суперечках, конфліктах, взаємних образах або боротьбі.
2. Стан тривалих неприязних, ворожих стосунків між народами, державами, соціальними групами тощо; ворожба.
Приклад 1:
Там, де звичайно звивають кубло своє брехня, зрада, ворожнеча, там у вас — взаємне довір’я, взаємна допомога, розуміння… І хіба вас, як жінку, як подругу чоловіка, не тішить те, що можете ви допомогти йому в тяжку хвилину, в час, коли бореться він сам з собою, повстає супроти сліпої сили інстинкту, що загрожує йому зруйнувати його — отже, й ваше почасти — життя… Це найвища допомога жінки чоловікові! Не карати його за зраду, а щиро допомогти йому уникнути її, раз він сам щиро її не хоче… Замовчав, і всі мовчали, уникаючи дивитись одне на одного.
— Тютюнник Григорій, “Вир”