1. Зменшувально-пестливе від слова “вороня”: молодий птах ворона, вороненя.
2. (переносно, рідко) Про малу, темноволосу дитину або про людину, яку сприймають з ніжністю.
воронятко
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови