воронкоподібність

1. Властивість або стан об’єкта, що має форму, схожу на воронку; конусоподібність з розширенням до верху.

2. У медицині — аномальна форма внутрішньої порожнини (наприклад, чашоподібної нирки), що набуває вигляду воронки внаслідок звуження або деформації.

3. У ботаніці — характерна форма віночка квітки у деяких рослин родини пасльонових (наприклад, дурману, беладонни), де зрощені пелюстки утворюють видовжену трубку, що розширюється у відгин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |