Словник Української Мови
Буква
1. Великий всеїдний птах родини воронових (Corvus cornix) з сірим тулубом та чорною головою, крилами і хвостом, що поширений в Європі та Західній Азії.
2. Назва роду птахів (Corvus) родини воронових, до якого належать, зокрема, чорна ворона, сіра ворона, крук та гава.
3. Переносно — про неспостережну, неуважну або легковажну людину, яку легко обманути (застосовується переважно в жіночому роді).
Приклад 1:
— Та це вони, мабуть, в ворона граються, — обізвався насмішкувато Лаврін. — Це добра іграшка!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Бо нi сюди нi туди: бiла ворона. Товариш Пупишкiн сказав: — Совершенно правiльно: нi сюди Микита, нi туди Микита… Це участь iнтелiгенцiї… Ну, а як менi правду сказати, то i я трохи iнтелiгент.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Приклад 3:
…Товариш Огре говорив: — Так, я трохи п’яний i скажу: сiра осiнь на моїй душi… А два з половиною роки я був членом капебеу, i на всiх фронтах… а тепер боляче: знаєте — бiла ворона… Товариш Пупишкiн говорив: — Совершенно правiльно! Це закон матерiалiстичної дiалектики.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”