1. Власна назва: прізвисько козацького ватажка Івана Богуна, яке він отримав за вправність у веденні партизанської війни та несподіваних нападів на ворога.
2. Заст., рідк. Той, хто займається ворохобнями, смутою, заколотом; бунтар, заколотник.
ворохобник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |