Древослів

Словник Української Мови

ворочок

Буква

1. Зменшувальна форма до слова “ворот” — невеликий ворот, невеликий отвір для одягання у верхній частині одягу (сорочки, блузки тощо), часто оздоблений.

2. Технічний термін: невеликий вал, циліндр або барабан у різних механізмах (наприклад, у ткацькому верстаті, для намотування ниток).

3. Діалектне (зокрема, західні регіони): невеликий вуличний завулок, глухий провулок, тупик; також невелика брама чи хвіртка.

Приклади вживання слова:

ворочок

Приклад 1:
Але незаперечним було, що Оксана Пилипівна на неї, Ірину, таки пахконула вогнем, і то не міняло справи, чи цей вогонь стосувався безпосередньо її, Ірини, аотжей її сукні, а чи це виявилася пише зовнішня форма порахунків зі світом, частку якого становила вона, Ірина, і до якого Оксана Пилипівна вже не мала доступу, і тому й такий спалах злости, — достоту так, як це сталося з її, Ірини, найліпшою, майже на півстоліття молодшою від Оксани Пилипівни, приятелькою, Любцею Ворочок? Адже поки Любця виглядала тоненькою й тендітною, Любця була як Любця, а як після того нещасливого кохання з Юрком, на котрого вона, Ірина, й не глянула б, стала грубнути, з кожним зайвим кілограмом сала в неї ніби вливалася отрута (чи ця отрута містилася в Любциній вдачі й раніше, дарма що вона, Ірина, цього справді доти не зауважила, і зайве сало пише пришвидшило вихід цієї отрути на поверхню?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Більше записів