воркотливість

[ʋorkotlɪʋistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням прикметника “воркотливий”; схильність до воркотання, бурчання, невдоволених розмов про щось під ніс.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воркотливість, р. воркотливості, д. воркотливості, з. воркотливість, о. воркотливістю, м. воркотливості, к. воркотливосте

Більше записів