Властивість за значенням прикметника “воркотливий”; схильність до воркотання, бурчання, невдоволених розмов про щось під ніс.
воркотливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “воркотливий”; схильність до воркотання, бурчання, невдоволених розмов про щось під ніс.
Відсутні