воркотіння

1. Дія за значенням дієслова “воркотати” — невиразне, глухе бурчання, бурмотіння, часто виражене невдоволенням або дражливістю.

2. Характерний звук, що його видають деякі птахи (наприклад, голуби, горлиці) або тварини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |