Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “воркітливий”; схильність до воркотіння, бурчання, невдоволеного розмови під ніс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. воркітливість, р. воркітливості, д. воркітливості, з. воркітливість, о. воркітливістю, м. воркітливості, к. воркітливосте