Властивість за значенням прикметника “воркітливий”; схильність до воркотіння, бурчання, невдоволеного розмови під ніс.
воркітливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “воркітливий”; схильність до воркотіння, бурчання, невдоволеного розмови під ніс.
Відсутні