ворітця

[ʋoritt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “ворота”: невеликі ворота, часто вбудовані в більші або розташовані поряд з ними, або невеликі ворота загалом.

  2. (Геологія) –

    (переносно) Вузький прохід, отвір або прохід між чимось (наприклад, скелями, горами), що нагадує своєю формою ворота.

  3. (Історія) –

    (іст., заст.) Назва однієї з брам у фортифікаційних спорудах давнього Києва, зокрема в системі оборонних мурів Верхнього міста.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ворітця, р. ворітець, д. ворітцям, з. ворітця, о. ворітцями, м. ворітцях, к. ворітця

Більше записів