воріточка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “воріт” — невеликі ворота, калітка в огорожі, паркані або в стіні.

2. (у техніці, анатомії) Невеликий отвір, канал або клапан для проходження, протікання або регулювання чого-небудь (наприклад, воріточка серця — клапан між передсердям і шлуночком).

3. (переносно, розмовне) Вузький прохід, проїзд між будівлями, скелями тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |