ворітниця

[ʋoritnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Високі дерев’яні ворота, часто укріплені, що закривали в’їзд до замку, фортеці, монастиря або іншого укріпленого місця; фортечна брама.

  2. (Історія) –

    Застаріла назва для жінки, яка охороняє ворота або стежить за ними (ворітника).

  3. (Історія) –

    У давнину — податок, мито, яке сплачували за в’їзд у місто чи інше поселення через його ворота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ворітниця, р. ворітниці, д. ворітниці, з. ворітницю, о. ворітницею, м. ворітниці, к. ворітнице

Більше записів