Древослів

Словник Української Мови

волинянин

[ʋolɪnjɑnɪn] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Волині — історико-географічної області на північному заході України.

  2. (Історія) –

    Представник східнослов’янського племені волинян (дулібів), що мешкав на цій території в період раннього середньовіччя та входив до складу Київської Русі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волинянин, р. волинянина, д. волинянинові, з. волинянина, о. волинянином, м. волинянині, к. волинянине

Більше записів