Значення
- (Філософія) –
Здатність людини самостійно визначати свої дії та вчинки, керуючись свідомістю, мораллю та власними переконаннями, без примусу ззовні; свобода вибору та дій.
- (Психологія) –
Внутрішнє прагнення, свідоме бажання або рішучість досягти поставленої мети, готовність подолати перешкоди; сила характеру.
- (Історія) –
Свобода, незалежність народу, нації або держави від політичного, економічного чи іншого зовнішнього гноблення.
- (Філософія) –
Стан незалежності, відсутність обмежень, примусу; можливість діяти на власний розсуд у межах закону або моралі.
- (Філософія) –
(У філософії) одна з фундаментальних властивостей людського духу, що полягає в можливості свідомого вибору мети та шляхів її досягнення.
- (Юриспруденція) –
(У праві) юридично закріплена можливість суб’єкта здійснювати дії з метою досягнення певних інтересів; набір правомочностей.
Правопис та відмінювання
н. воля, р. волі, д. волі, з. волю, о. волею, м. волі, к. воле