воля

[ʋoljɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Філософія) –

    Здатність людини самостійно визначати свої дії та вчинки, керуючись свідомістю, мораллю та власними переконаннями, без примусу ззовні; свобода вибору та дій.

  2. (Психологія) –

    Внутрішнє прагнення, свідоме бажання або рішучість досягти поставленої мети, готовність подолати перешкоди; сила характеру.

  3. (Історія) –

    Свобода, незалежність народу, нації або держави від політичного, економічного чи іншого зовнішнього гноблення.

  4. (Філософія) –

    Стан незалежності, відсутність обмежень, примусу; можливість діяти на власний розсуд у межах закону або моралі.

  5. (Філософія) –

    (У філософії) одна з фундаментальних властивостей людського духу, що полягає в можливості свідомого вибору мети та шляхів її досягнення.

  6. (Юриспруденція) –

    (У праві) юридично закріплена можливість суб’єкта здійснювати дії з метою досягнення певних інтересів; набір правомочностей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. воля, р. волі, д. волі, з. волю, о. волею, м. волі, к. воле

Синоніми & Антоніми

Більше записів