воловик

1. Велика рогата худоба, що використовується як робоча сила; віл, бик.

2. Рослина з родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, поширена на луках і степових схилах; також відома як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare).

3. Застаріла назва сузір’я Візничого (Auriga).

4. Народна назва гриба, відомого як бичаче око або свинуха товста (Paxillus involutus).

Приклади вживання

Приклад 1:
Режисер театру Воловик поділився своїми планами поставити в театрі «Фата Морґана». При цій нагоді матір було названо «чутливим, відданим працівником…» (зауважу від себе: якого десь рік тому було вигнано з Вінницького музею за некомпетентність та ідеологічну незрілість — називає це «вінницьким шквалом»… — М. К.)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |