1. Приміщення для утримання волів, спеціально обладнане для їхнього годування та догляду.
2. Застаріла назва для будівлі, де утримували робочу худобу (волів, биків), аналогічна сучасному поняттю “хлів” або “стойло”.
воловня
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перед цими будинками тягся рівнобіжно довгий дім, видно, для шляхетної челяді, і нарешті — воловня. У неї перед ворітьми височіла мажара, повна свіжонакошеної пшінки, а долі лежала снасть, скинута з волів на обід, і дуже блискала від сонця і шмультами, і занозами, і вкованим у ярма залізом.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |