1. Високі стебла з колоссям злакових культур (жита, пшениці, вівса тощо), що залишаються на полі після жнив; жнив’я, стерня.
2. Заст. Довге волосся, грива, чуприна.
3. Заст. Високі стебла, пагони трав’янистих рослин, бур’ян.
волоття
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Повертаюся із Стамбула додому на крулевщизну, в Річ Посполиту… Під важкими, як волоття проса, вусами нижня покусана губа пана Ясельського трохи підтанцьовувала. На легкій його літній шапці біле соколине перо з’їхало набік, ніби його хто щойно скуб… З несподіванки від появи такого зацного пана Петро знітився, відступив від нього на крок і схилив на знак привітання голову.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |