1. (заст.) Стебло збіжжя, солома; також — колосся, сніп.
2. (діал.) В’язка, пучок, жмут чогось (наприклад, льону, конопель, сіна).
3. (у літературній мові, рідко) Частина рослини, що несе на собі квіти або плоди; суцвіття, плодоносна гілка.
волоть
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Допоки сонце злоту волоть на синю волость розмете, не спаде з тебе жоден волос, не вп’ється в тебе жоден терн. І тільки будня бутний вершник тебе від мене украде, і ти з полону не повернеш у мій прекрасний страсний день.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |