волосник

[ʋolosnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Старовинний жіночий головний убір у вигляді невеликої шапочки або сітки, який носили під очіпком або хусткою для приховання волосся.

  2. (Релігія) –

    Частина монашого облачення в православ’ї та католицизмі — невелика шапочка з тонкої тканини, що повністю покриває волосся, символ смирення та відречення від світу.

  3. (Техніка) –

    У техніці — захисний чохол, сітка або оболонка, що захищає дроти, кабелі, вали тощо від потрапляння волосся, ниток або інших сторонніх предметів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волосник, р. волосника, д. волосникові, з. волосник, о. волосником, м. волосникові, к. волоснику

Більше записів