1. Старовинний жіночий головний убір у вигляді невеликої шапочки або сітки, який носили під очіпком або хусткою для приховання волосся.
2. Частина монашого облачення в православ’ї та католицизмі — невелика шапочка з тонкої тканини, що повністю покриває волосся, символ смирення та відречення від світу.
3. У техніці — захисний чохол, сітка або оболонка, що захищає дроти, кабелі, вали тощо від потрапляння волосся, ниток або інших сторонніх предметів.