волосінь

1. Тонка, міцна нитка з природного або штучного волокна, що використовується у рибальстві для виготовлення здебільшого прозорих сіток, волоків, ятерів та інших знарядь лову.

2. У техніці та побуті — тонка, міцна нитка або жилка з синтетичного матеріалу (наприклад, поліаміду), що застосовується для шиття, в’язання сіток, у такелажних роботах.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вирвав з кінського хвоста кілька волосин, зробив волосінь з петлею, прив’язав до прута. З-за каменю увів волосінь на пруті у воду.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |