волошка

1. Однорічна або дворічна трав’яниста рослина родини айстрових зі струнким стеблом, перисто-роздільним листям і синіми, рідше білими або рожевими квітками, що росте як бур’ян у посівах, на полях, узліссях; синьоцвіт, блаватка (Centaurea cyanus).

2. Народна назва кількох видів рослин родини айстрових, що мають подібні до волошки звичайної квітки, зокрема волошки лучної (Centaurea jacea) та волошки російської (Centaurea ruthenica).

3. У переносному значенні — про яскраво-синій, насичений блакитний колір, подібний до кольору квіток волошки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чайчине ячіння — туга безмежная… А другий голос, такий же юний і журливий, підтри­мує, горнеться в холоді до першого, як волошка до во­лошки: …Там, де я ступала, Там, де я страждала… ж моя, ж моя, — Я ж тепер пропала!.. — Адставіть пєсні!!.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |