волокита

1. Затягування, гальмування справи, питання шляхом бюрократичних перешкод, формальностей або недбалого ставлення до службових обов’язків; бюрократизм.

2. Рідкісне, застаріле: той, хто займається волокитою (у 1-му значенні); бюрократ, канцелярист.

3. Історичне: вузька смуга суходолу між двома річками або водними шляхами, через яку в давнину перетягали (волокли) човни та товари для продовження шляху; сам спосіб такого пересування.

Приклади:

Приклад 1:
Поліщук Валер’ян Львович (літературні псевдоніми — Микита Волокита, Сонцвіт Василь та ін. ; 1897—1942) — український радянський письменник.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”