волокінник

[ʋolokinnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Особа, яка займалася волоком — перевезенням човна або вантажу суходолом між річками або через незручні для судноплавства ділянки річки.

  2. (Історія) –

    (історичне) Місцевий житель, зобов’язаний за наказом адміністрації брати участь у волоці або надавати для цього свій транспорт (наприклад, коней).

  3. (Лінгвістика) –

    (діалектне) Той, хто волочить, тягне щось важке; волочільник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волокінник, р. волокінника, д. волокінникові, з. волокінник, о. волокінником, м. волокінникові, к. волокіннику

Більше записів