Словник Української Мови
Буква
1. Наявність вологи у ґрунті, повітрі або організмі в кількості, достатній для нормального протікання певних процесів (наприклад, росту рослин, життєдіяльності).
2. (У гідрології, метеорології, сільському господарстві) Кількісна характеристика забезпеченості території атмосферною та ґрунтовою вогістю; ступінь забезпечення рослин водою в певний період.
Приклад 1:
Водночас, загал ьноприйнята технологія вирощування черешні не передбачає застосування зрошення, незважаючи на те, що вологозабезпеченість у зоні Південного Степу недостатня (в окремі роки та періоди – критична) для забезпечення оптимальних умов для плодових дерев. І взагалі, моніторинг погодних умов зони досліджень за останні 23 роки показав, що кожний другий рік виявився посушливим, а кожний третій – гостро посушливим.
— Тютюнник Григорій, “Вир”