волочище

1. Власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XI століття, де за переказами було поховано тіло князя Ігоря, вбитого древлянами; згадується в літописах.

2. Назва давньої дороги або шляху, яким волочили (перевозили) човни та товари між річками, переважно між Дніпром та Лучами (притокою Прип’яті), важлива ділянка торгового шляху “із варяг у греки”.

3. Загальна назва місцевості, де відбувався волок (перетягування) суден по суші з однієї водної системи в іншу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |