1. Власна назва історичної системи землекористування, запровадженої в XVI ст. у Великому князівстві Литовському, зокрема на українських землях, при якій селянські землі через певний час (наприклад, 10–20 років) перерозподілялися між дворами за жеребом, а селяни обов’язкові були відробляти панщину; сама одиниця такого обміру та розподілу землі.
2. Назва селища міського типу в Хмельницькій області України, адміністративний центр Волочоцької селищної громади.
3. Рідка страва, суп, приготований на основі бульйону з додаванням яєць, збитих із борошном, молоком або водою, які вливали в киплячий бульйон тонким струменем, утворюючи ниткоподібні згустки.