волочок

[ʋolot͡ʃok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва історичної системи землекористування, запровадженої в XVI ст. у Великому князівстві Литовському, зокрема на українських землях, при якій селянські землі через певний час (наприклад, 10–20 років) перерозподілялися між дворами за жеребом, а селяни обов’язкові були відробляти панщину; сама одиниця такого обміру та розподілу землі.

  2. (Географія) –

    Назва селища міського типу в Хмельницькій області України, адміністративний центр Волочоцької селищної громади.

  3. (Кулінарія) –

    Рідка страва, суп, приготований на основі бульйону з додаванням яєць, збитих із борошном, молоком або водою, які вливали в киплячий бульйон тонким струменем, утворюючи ниткоподібні згустки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волочок, р. волочка, д. волочкові, з. волочок, о. волочком, м. волочкові, к. волочку

Більше записів