Словник Української Мови
Буква
1. ВОЛО — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.
2. ВОЛО — власна назва річки в Україні, правої притоки Ужа, що протікає територією Закарпатської області.
Приклад 1:
Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. Він був старий і плакав не про нас.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Потом зась сей зрайца рекл до Ярополка: a 52 b Житіє 2“Кияне посы- лают до Воло– дымера, хотячи тебе ему вы- дати”, и радил ему утѣ кати с Киева, поневаж немаш тут при- язни собѣ. Яро- полк, не вѣ – даючи зрады его, послухал и утѣкл с Киева и заперся в мѣстѣ Ровнѣ на Острѣ, а Володымер вшол до Киева.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
ПЙТ Т І С ПС ЖВП СП Пр ДТ 10. и4де володи– меръ на kтвzги,и3 победи |, Иде Воло– димеръ на Ятваги,и по бѣди а, Иде Воло– дімиръ на Ятвzгы. иде Володи- меръ на Ятвя- гии побѣди я Kтвzги взz владиме> и4ѕыде на k твяги917 ,и4 победи k побѣди Ять вѣгы.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”