Значення
- (Юриспруденція) –
Права, привілеї, свободи, надані певній соціальній групі, місту, регіону або державі верховною владою (монархом, парламентом); автономія у внутрішніх справах, закріплена законом або договором.
- (Історія) –
(Іст.) Конкретні права та привілеї, якими користувалося козацтво, шляхта, міста (наприклад, магдебурзьке право) в Україні та Речі Посполитій.
- (Юриспруденція) –
(Перен., часто ірон.) Надмірна свобода дій, поведінки, що переходить у свавілля; дії, вчинки, що виходять за межі дозволеного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вольність, р. вольності, д. вольності, з. вольність, о. вольністю, м. вольності, к. вольносте