волевиявлення

[ʋolɛʋɪjɑʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Дія за значенням «волевиявити»; вияв, прояв чи висловлювання власної волі, бажання, наміру, переконань, зокрема у суспільно-політичному житті.

  2. (Юриспруденція) –

    Формальний акт або документ (наприклад, голосування, референдум, заява), що юридично фіксує вибір, рішення або позицію особи чи групи осіб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волевиявлення, р. волевиявлення, д. волевиявленню, з. волевиявлення, о. волевиявленням, м. волевиявленні, к. волевиявлення

Більше записів