Значення
- (Лінгвістика) –
Воластість — властивість, яка характеризує здатність голосу до коливань, вібрації; наявність у голосі приємного, м’якого тембрового забарвлення, що нагадує легке тремтіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. воластість, р. воластості, д. воластості, з. воластість, о. воластістю, м. воластості, к. воластосте