вохрення

[ʋoxrɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал., заст.) Те саме, що охріння — велика кількість, сила, сила-силенна когось або чогось; безліч, величезне скупчення.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., заст., перен.) Щось дуже велике за розмірами або значенням; могутня, величезна річ або явище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вохрення, р. вохрення, д. вохренню, з. вохрення, о. вохренням, м. вохренні, к. вохрення

Більше записів