Значення
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: перехід приголосного звука в голосний, а також зміна голосних звуків у процесі розвитку мови.
- (Мистецтво) –
У музиці: техніка виконання вокального твору без слів, на голосний звук (зазвичай на «а»), що нагадує спів солізуючим інструментом.
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: процес озвучення, набуття дзвінкості (наприклад, глухого приголосного).
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: відтворення звуків, букв або слів однієї мови засобами іншої мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вокалізація, р. вокалізації, д. вокалізації, з. вокалізацію, о. вокалізацією, м. вокалізації, к. вокалізаціє