вогнетривкість

[ʋoɦnɛtrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Вогнетривкість — властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високим температурам, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.

  2. (Техніка) –

    Вогнетривкість — здатність матеріалу чи виробу зберігати необхідну міцність при високих температурах, що робить його придатним для використання в умовах інтенсивного нагрівання (наприклад, у кладках печей, металургійних агрегатах).

  3. (Техніка) –

    Вогнетривкість (у техніці пожежної безпеки) — здатність будівельних конструкцій, елементів будинків чи споруд обмежувати поширення пожежі, зберігати свої несучі та огороджувальні функції під час вогневого впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вогнетривкість, р. вогнетривкості, д. вогнетривкості, з. вогнетривкість, о. вогнетривкістю, м. вогнетривкості, к. вогнетривкосте

Більше записів