Значення
- (Техніка) –
Вогнетривкість — властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високим температурам, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.
- (Техніка) –
Вогнетривкість — здатність матеріалу чи виробу зберігати необхідну міцність при високих температурах, що робить його придатним для використання в умовах інтенсивного нагрівання (наприклад, у кладках печей, металургійних агрегатах).
- (Техніка) –
Вогнетривкість (у техніці пожежної безпеки) — здатність будівельних конструкцій, елементів будинків чи споруд обмежувати поширення пожежі, зберігати свої несучі та огороджувальні функції під час вогневого впливу.
Правопис та відмінювання
н. вогнетривкість, р. вогнетривкості, д. вогнетривкості, з. вогнетривкість, о. вогнетривкістю, м. вогнетривкості, к. вогнетривкосте