вогнестійкість

[ʋoɦnɛstijkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість матеріалів, конструкцій або виробів протистояти високій температурі під час пожежі, не руйнуючись і не втрачаючи своїх основних експлуатаційних якостей протягом певного часу.

  2. (Техніка) –

    Здатність будівельних конструкцій, споруд або їх елементів виконувати несучі та огороджувальні функції при пожежі протягом часу, встановленого нормативними документами (у будівництві та техніці).

  3. (Техніка) –

    У більш широкому сенсі — стійкість до дії вогню або високої температури; вогнетривкість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вогнестійкість, р. вогнестійкості, д. вогнестійкості, з. вогнестійкість, о. вогнестійкістю, м. вогнестійкості, к. вогнестійкосте

Більше записів