вогнепоклонник

[ʋoɦnɛpoklonnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Послідовник релігійного культу, що обожнює вогонь як божество або вважає його символом божественної сили; прихильник вогнепоклонництва (зороастризму).

  2. (Психологія) –

    Переносно: людина, що з надмірним запалом, фанатизмом віддається якійсь ідеї, діяльності або шанує когось, щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вогнепоклонник, р. вогнепоклонника, д. вогнепоклонникові, з. вогнепоклонника, о. вогнепоклонником, м. вогнепоклонникові, к. вогнепоклоннику

Більше записів