Древослів

Словник Української Мови

водоємкість

[ʋodojɛmkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Властивість ґрунту, гірської породи або інших матеріалів поглинати та утримувати в собі певну кількість вологи.

  2. (Фізика) –

    Кількість води, яку може поглинути та утримати одиниця об’єму або маси певного матеріалу (наприклад, ґрунту, деревини, будматеріалу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. водоємкість, р. водоємкості, д. водоємкості, з. водоємкість, о. водоємкістю, м. водоємкості, к. водоємкосте

Більше записів