водотока

[ʋodotokɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Геологія) –

    Водний потік, що має постійне або сезонне русло в рельєфі; природний канал, яким тече вода (річка, струмок, потік).

  2. (Техніка) –

    У технічній та гідрологічній термінології — штучно створений канал або труба для відведення води.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. водотока, р. водотоки, д. водотоці, з. водотоку, о. водотокою, м. водотоці, к. водотоко

Більше записів